Втілення ваших ідей у життя
через управління проєктами

Угору

Слова мають значення: методи ненасильницького спілкування

Слова мають значення: методи ненасильницького спілкування

1 травня 2021

Всім нам знайоме прислів'я: «Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Проте кожен хоч раз в житті робив боляче словом або сам потрапляв під занадто емоційний словесний обстріл. Приборкати емоції, зберігати холодний розум і залишатися чуйним слухачем в напружені моменти може не кожен. Як наслідок люди часто тільки погіршують ситуацію, переходячи на лайку, і доводять справу до критичного стану – конфлікту.

Будь-яке непорозуміння складається з декількох етапів. Спочатку двоє людей можуть неправильно зрозуміти або почути бажання один одного, але егоїстична сутність кожного буде продовжувати наполягати на своєму, що незабаром приведе до відстороненості. Далі йде звичний сценарій – кожне слово буде звучати «не так», незабаром це почне дратувати партнерів. Завершальним акордом стане втрата інтересу одне до одного і відсутність співчуття. Це коротка та універсальна формула того, як згасають людські відносини. Але чи можна навчитися говорити так, щоб уникнути гіркоти цього неприємного сюжету?

У 1960-х роках американський психолог Маршалл Розенберґ розробив концепцію ненасильницького спілкування. Весь свій багаторічний досвід роботи й досліджень він опублікував у прикладній книзі «Ненасильницьке спілкування. Мова життя». В основу теорії покладена ідея про те, що «спілкування між людьми треба спрямовувати на задоволення потреб усіх учасників комунікаційного процесу. Це можливо тільки в тому випадку, коли люди правильно розуміють власні потреби та можуть про них розповісти доступною мовою».

Ненасильницьке спілкування (ННС) – стратегія спілкування, яка вчить правильно висловлюватися і чути. Завдяки цьому методу, замість звичних автоматичних реакцій, слова перетворюються в усвідомлені відповіді, з усвідомленим сприйняттям, почуттями й бажаннями. Це шлях до чесного і ясного самовираження, при якому одна людина приділяє іншій увагу, сповнену повагою і співпереживанням. Загалом це уміння будувати такий діалог, в якому всі сторони в результаті залишаться почутими. Ось чому Маршалла Розенберґа раніше запрошували проводити «програми миру» в країнах, які страждають від міжрелігійних та міжнаціональних конфліктів.

Процес ненасильницького спілкування можна почати застосовувати або з самовираження, або з емпатичного прийняття інформації через 4 складові – спостереження, почуття, потреби, прохання. Суть ННС полягає не в тому, які слова ми вимовляємо, хоча і про це не варто забувати, а в самому усвідомленні чотирьох складових.

4 складові ННС:
  1. Безоцінкове спостереження. За словами Маршалла Розенберґа, класифікація, порівняння, осуд та оцінювання людей сприяють насильству. Навішування ярликів має піти в забуття. Не думайте кого як назвати, краще постарайтеся заглянути вглиб своїх і чужих потреб і зрозуміти, що для цього потрібно зробити. У робочих умовах ненасильницьке спілкування –  це вміння відділяти людину від проблеми. Тобто, коли керівник не оцінює підлеглого як фахівця, а дає фідбек з приводу того, що конкретно зроблено не так.
    • Приклад. Якщо у вас в групі є співробітник, який часто спізнюється з термінами виконання завдання, не критикуйте його публічно в такій формі: «На тебе неможливо покластися, ти постійно зриваєш терміни!». Конструктивна критика й аргументи будуть більш доречними: «За останній місяць ти тричі здав звіт після дедлайну».
  2. Визначення емоцій. Найважчим тут є відділення почуттів від думок.
    • Приклад. Коли ви говорите «Ти мене підводиш, порушуючи наші домовленості», ви продовжуєте займатися осудом, і не говорите про те, що відчуваєте насправді, опинившись в подібній ситуації. Висловлюючи свої переживання, намагайтеся уникати зайвих займенників та імен, на які перекладаєте провину. За допомогою ННС емоції можна було б висловити так: «Я відчуваю тривогу і розчарування через те, що робота не була здана вчасно».
  3. Висловлення потреб, які є причиною емоцій. Зайвий раз нагадуємо, що ніхто не вміє читати думки. Тому, навіть якщо вам страшно озвучити їх, краще все ж таки побороти страх і зробити це. Пропонуємо ознайомитися з колесом емоцій психолога Роберта Плутчика, воно допоможе краще висловлювати свої потреби.
    • Приклад. Коли ми говоримо про свої потреби, то часто перекладаємо відповідальність за них на інших людей. На вже знайомому прикладі розглянемо такий варіант: «Я злюся через те, що ти зірвав терміни». У такий спосіб ви не висловили свої почуття, а знову звинуватили людину. Варіант вираження потреб через ННС: «Я злюся коли звіт не здають вчасно, тому що мені важливо працювати в надійній команді, якій я довіряю».
  4. Прохання задовольнити емоції. Формулюючи свої прохання звертайте увагу на те що ви хочете, а не на те, чого не хочете. Адже саме нечіткі висловлювання ведуть до плутанини. У проханнях має бути озвучена конкретна дія, яка задовольнить вас.
    • Приклад. Говоріть про свої бажання ствердно. Порівняйте два вирази, і ви побачите, який з варіантів ясніше висловлює потреби. 1. «Я хочу, щоб наступний звіт ти здав вчасно» –  прохання про певну дію. 2. «Я хочу, щоб ти перестав постійно спізнюватися» – розмите формулювання не дає зрозуміти, як саме ви б хотіли це реалізувати.

Запам'ятавши перше правило ННС – не судити, а намагатися зрозуміти почуття, які стоять за словами людини – буде набагато легше слідувати іншим принципам ненасильницького спілкування. Адже розуміючи, що співрозмовник відчуває такі ж потреби, що і ви, побудувати мирний діалог набагато простіше.

Для того, щоб почати практикуватися в ненасильницькому спілкуванні, рекомендуємо почати з себе. Для цього, згадайте ситуацію, в якій ви відчували сильні негативні емоції. Спробуйте її розібрати на 4 принципи ННС наступним чином:

  1. Напишіть, що сталося – без оцінок, просто факт.
  2. Визначте свої емоції в той момент. Вам було прикро? Може, страшно? Скористайтеся колесом емоцій Плутчика, починаючи речення з себе («Я-повідомлення»).
  3. Спробуйте визначити потребу, яка стоїть за вашою емоцією. Вам важливо бути зрозумілим? Коханим? Ви хочете визнання? Вам важливо, щоб вас поважали?
  4. Сформулюйте прохання в позитивному ключі, що потрібно для задоволення вашої потреби. Сформулюйте в позитиві «мені потрібно, щоб ти зробив», а не в негативі «мені потрібно, щоб ти не робив».

Регулярно розбираючи емоційно складні для себе ситуації постфактум з використанням методів ненасильницького спілкування, допоможе вам навчитися краще розуміти себе і проявляти до себе емпатію. А це – перший крок, щоб навчитися проявляти емпатію до інших. Наостанок наголосимо, що жоден метод ННС неможливо застосувати в житті, якщо ви не можете чуйно ставитися до  почуттів інших. Все, що потрібно, це просто бути присутнім в моменті з іншою людиною і дати їй висловитися про наболіле. Іноді вам навіть нічого не треба говорити у відповідь – все може вирішитися само собою в процесі потоку вираження емоцій. Єдине, намагайтеся уникати наступні поширені моделі поведінки, які не дають достатньою мірою бути присутнім і встановлювати емпатичні зв'язки з людьми:

  • Поради й наставляння: «Тобі слід було б», «Треба робити так»;
  • Змагання: «А ось син маминої подруги вже одружився»;
  • Втіха: «Проблема не в тобі», «Все не так погано, як здається»;
  • Перетягування ковдри на себе: «У мене колись був схожий випадок»;
  • Пригнічення чужих емоцій: «Ой, комусь зараз ще гірше»;
  • Співчуття: «Бідолаха»;
  • Детальні розпитування: «Що? Де? Коли? Як?»;
  • Пояснення: «Розумієш, так сталося.

Кращий спосіб проявити емпатію просто перефразувати почуте, щоб переконатися в правильності сприйняття інформації.

Більшості з нас не вистачає навичок комунікації. Якби всі могли прямо, впевнено і не ображаючи при цьому нікого, висловлювати свої почуття і потреби, світ не знав би війни та конфліктів, і люди були б значно щасливішими. У кращому випадку звичні для людини способи мислення можуть перешкодити екологічному спілкуванню і викликати взаємне нерозуміння, в гіршому – спровокують гнів і біль, які приведуть до насильства. Ненасильницьке спілкування – це не просто спосіб розуміти, чого хочуть люди. В першу чергу це можливість усвідомити власні потреби й відповісти на питання «а чого ж хочу я сам і що для цього треба зробити?».

Усі дописи